I випав снiг

Богдана Попович 2
І випав сніг...
"Зустрінемось у квітні",-промовило тепло весни мені,
А босість ніг
І витребеньки літні майнули жовтим промінцем в вікні …
Зима втекла,
А ти лишився білим, далеко –у чужих забутих снах.
Я розцвіла
І серцем полюбила купатися у радості піснях…

День казку плів,
І ми зустрілись в квітні, тоді, як хмари губляться в імлі.
Та ніжність слів,
Ті погляди привітні мене стелили пухом до землі…
Тепло долонь
Мене ще довго гріло. Здавалося, що я кудись пливу.
Не охолонь,
Бо я ще не горіла. Не погаси, бо я оцим живу…