ДАЙ, БОЖЕ, СИЛ!

 
             
Росою вмиюся я вранці, на зорі,

Вплету у коси золотий серпанок.

Мій зір полине в неба голубінь,

З вуст пісня зірветься: такий чудовий ранок!

Яке це щастя: жити на землі,

Вечірні зорі золоті стрічати.

Вдихати запах свіжої ріллі,

Тепло і радість людям дарувати.

Дай, Боже, сил, здоров'я віднови,

Ще так багато хочеться зробити:

Знов бачить теплі очі дітвори,

Творити, вчить, любить і просто жити.

Дай, Боже сил...