Вранiшнi цiлунки

   
Блакитнооке небо зашарілось,
Заливсь рум’янцем сонний горизонт.
Зірки в своїх сузір’ях причаїлись,
З світанком ніч злилася в унісон.

Божественне проміння вже золотить
Верхівки верб і росяні стежки.
Проснувся сад зненацька стоголосий, –
Прийдешній день розспівують пташки.

Лукава хмарка сонечко обняла,
Привласнивши його лише собі. -
Воно ж втекло і знову засіяло,
Цілуючи щоку мені й тобі.