Я хотела б звездою сиять
Для тебя в темноте синей ночи.
Нежным ветром с тобою витать,
Губ касаться, заглядывать в очи.
Тёплым светом вторгаться в тебя.
Быть дождём, что смывает печали.
Быть хочу, дни и дали деля,
Наилучшим, что в жизни встречаешь.
Я дарю тебе пламя зари,
Свет искрящийся жаркого солнца,
Нежность ветра, дождя пузыри -
Отвори поскорее оконце!
Оригинал стихотворения Мирославы Стулькивской (Прачук):
Я хотіла б зорею зійти,
Вам світити у темряві ночі.
Ніжним вітром до Вас донестись,
Губ торкнутись і глянути в очі.
Теплим променем стати для Вас,
І дощем, що змиває печалі…
Хочу бути, крізь простір і час,
Всім найкращим для Вас і надалі.
Я дарую Вам світло зорі,
Теплий промінь яскравого сонця,
Ніжний вітер, і дощ надворі…
Поскоріш відкривайте віконце!
Папка 23 - стихотворение 21