Наповню я сили.
Пройдуся по-полю рясної пшениці,
Напитися хочу, щоб в горлі першило,
Джерельної холодної гірської водиці
І дощиком, щоб мене орошило.
По житньому полі хочу пройтися
І слухати, як наливається колос,
У небо бездонне, безкрає дивитись
І скрипки чарівний слухати голос.
Приємно притомлена в кінці дня трудового,
У трави високі я хочу упасти,
Скуштувати солодкого медку молодого,
На музику спів пташиний покласти.
Як сонечко впаде за обрій червоний,
При повному місяці в другу неділю,
Піду я на річку, сяду в човен моторний,
З Русалками й Мавками вечір розділю.
Зберу всі докупи я свої таланти,
Енергії силою наповню їх знову ,
засяють в душі золоті діаманти,
Зустріну зорю я ранкову.
Автор: Н.П. Рубан.