В чна любов

   
Вічна  любов.
               
Хіба  ми  можемо не  любити,
Коли  надворі  буйний  май,
Коли  так  хочеться  ще  жити,
Цвіти  душа  моя  , буяй!               
Коли  всі  кольори  веселки,
Дугою  небо  обійняли,
Вже  в  парі  любляться  лелеки,
Своє  гніздечко  збудували.

І  дятел, як  той  жрець  індійський,
Давно  вистукує  у  лісі,
І  ластівки  вже  прилетіли,
І  загніздилися  у  стрісі.

Уся  природа  в  пишнім  убранстві,
Вдихаю  запахи  ялиці ,
Й  вологу  гір  вдихаю  вранці ,
Вже  небо  крешуть  громовиці.

І  як  ми  можемо  не любити!
Яка  чудова  знов  весна,
Усім  дарує  барви  літа,
І  душу  радує  вона!

Автор:  Рубан  Н.П.