Монастир.
Там у Бончанах при дорозі,
Спадає ранішня роса,
Стоїть там храм весь в позолоті-
Неописана краса.
Там монастир- монахів слуг,
Там ангелів салют,
Вітер ласкає кожний слух,
Там для душі приют.
Знамення в небі бачив хтось
Настав молитви час,
Преобразився знов Христос,
Спасає усіх нас.
Господь вилив чашу добра,
На поле те й той храм,
Спасіння шлють усі святі,
Для нас усіх мирян.
Тож поспішаймо всі туди,
Той храм всім по-путі,
Там ми відбілимо гріхи,
В криниці каятті.
Той храм збудований на віки.
Звук звонів до небес,
Для чорних душ тут є ліки,
Бо вже близький той час.
Упала ранішня зоря
На келіїв дахи,
Монахи моляться за нас.
За всі наші гріхи.
І першу заповідь сповна
Друг дружку - ви любіть,
Ідіть усі у храм добра,
У храм Христа ідіть.
Вам для спасіння орієнтир,
Ангели вам - поводирі,
Ідіть у храм той , монастир,
В Бончанах, на горі !
автор; Н.П.Рубан.