Мирославе в честь совершенолетия

Селезнёв Александер
В сімнадцять весна тебе наздогнала
Ти вродлива та струнка у сім`ї зростала
А з лиця хоч воду пий,очі мов криниця
Як подивишся у них-хочеться втопиться
Мирослава,Мирослава ти така щаслива
Бо у тебе щире серце ще й така красива
Мов троянда розцвіла у сонячнім сяйві
Про красу твою слова майже усі зайві
Не одну їще весну будеш зустрічати
І кохання і діток,будеш все це мати
Та у пам`яті твоїй ця весна єдина
Бо ти й справді розцвіла,мов ота калина
Щоб краса твоя з добром у житті єднались
Щоб любили тебе всі і батьки пишались
Патріотом щоб була в рідній Україні
Щоб коханою була ти завжди,як нині
Педагогом,як рідня мрієш завжди стати
Як твій тато,баба й дід освіту мати
Хай щастить тобі в ділах на тернистій ниві
Тож вітаєм від душі задуми сміливі.

                Автор:Селезнёв Александр,Никополь