Земля - як мати

Надежда Рубан
Земля  у  кожного  своя
Земля,  як  рідна  мати,
Тобі  віддасть  усе  сповна
Її  теж  треба  доглядати.

Колись  у  полі  на  селі
Жили  собі  багато,
Пшениця, жито   і  овес
Ще  й  льон  і  коноплята.

Та  революція  пройшла
У  нас  на  чорноземі,
І  євнухів  зійшла  зоря
В  польовому  гаремі.

Не  потрібною  стала  рілля,
Пшениця,  жито,  льон,
Давно  покинули  поля,
 Виїхали  за  кордон.

Танцюючи  й  радіючи
На  полі  залюбки,
Із  вітром  обіймаючись
Поселились  будяки.

І  так  все  поле  зайняли
Гектар  за  гектарем,
Все  нові  й  нові  сорняки
Скликають  в  свій  гарем.

Земля  у  кожного  своя
Земля,  як  рідна  мати,
Пробачить  вам  усе  сповна
Почніть  лиш  доглядати.

3.08.13.
Автор: Н.П.Рубан.