Життя як сон, як зорепад
Як на весні вишневий сад
Враз зацвіте в красі засяе
А потім сохне й опадає
Отак і люди, мов сади
Допоки гарні і вродливі
Не знають горя, ні біди
Себе вважають що щасливі
Щож певно так і є
Життя приватне лиш твоє
Ніхто тобі його не зміне
Саме по долі воно плине
А тільки старість як застане
Життя мов свічка миттю тане
І схаменешся ти в кінці
Бо ти не жив промчав роки оці
Автор:Селезнёв Александр:Никополь