Ви тупе осідле стадо,
Вас ненавиджу усіх!
Чи історіїї вам мало?
Зрозуміти власний гріх
На колінах перед паном
Копійчину ти просив,
Лиш замастить губи салом:
- Мало хлопче ти робив!
Чи повинен кровні гроші,
Ні за що, отак давати?
У сусідів суми товщі,
Більше нічого сказати!
Забирайся із подвір'я,
Бо собаку відв'яжу!
Хочу бачити лиш тімм'я.
Пан - готується до сну!
- Що ти вдієш проти ПАНА...
Міщанина по-крові.
Гребти воду я не стану,
Краще, мовчечки піду...
Ось вам приклад чоловіка,
Що живе на Україні.
Влада голодом морила:
Він їсть мовчки черевики!
Мовчки, мовчки все він стерпить -
Рід козацький не зганьбить!
Замість ковдри він постелить,
Прапор - вишита блакить.
Люди! Браття! Українці!!!
Чи того ми всі хотіли?
Крихти лиш від паляниці,
На столах своїх ділити...
Станем разом! Дружно станем!!!
По одинці ми - ніхто!!!
Всіх поб'єм, усіх здолаєм!!!
Заважає нам ярмо!!!
Гірше бути - вже не може!!!
Нам нема чого втрачати!!!
Нехай ДУХ наш переможе!!!
Допоможе всіх єднати!!!
Та єднати не на кухні
За розмовами про владу!
Як казали люди мудрі:
- Важко нести повну чашу!
По кутках ховатись досить!!!
ЇМ - це тільки і потрібно!!!
Те ярмо, що коник носить -
На собі рви неодмінно!!!