Покладусь на доленьку

Надежда Рубан
  Покладусь  на  доленьку.


В  очах  твоїх  купаюся,
Як  в  озері  Нево,
Та  щось  не  так  з  душею...
На  душу  не  лягло.

Чи  ще  щось  є  ,чи  вже  немає?
Чи  буде  ще,  чи  щось  було?
Щось  зважую,  щось  приміряю,
Та  щось  не  в’яжеться  воно.

Не  буду  мучить  серденько,
Не  буду  йти  у  брід,
Забуду  що  привиділось
І  не  погляну  в  слід.

Покладусь  цілком  на  доленьку,
Хай  вирішує  вона,
Чи  буде  в  душі  зимно  ще?
Чи  зацвіте  весна?..

3.02.13.