Нинi

Валео Лученко
Сивіють будяки, чорніє деревій
Частіше груші глухо гупають та застряють у спориші
Цикади захлинаються цілодобово,
Корова прохолоди шукає в кушерях,
по горло забрела у річку
і зорить хмари в небі
одинокі, зірки, що тьмяно блимають в зеніті
та лелек, що облітаються
на висхідних потоках.
Неквапно плине час, вода
у всеможливих агрегатних станах
Здається ось_ось_ось і стане
і подарує Вічність
або хоч відчуття
цієї всеосяжності
без ЛСД, без мантр, молитв
без нео-шаманистських практик.
Це - серпень, серденько!
Отут і зараз...