Осінній танок
Заглядаючи в холодний сірий ранок,
День почав свій неповторний танок,
Наступаючи в рясні холодні роси,
Запросив собі до пари осінь.
Осінь, що лежала в тихій млості
Розгулялася, до нас просилась в гості,
Стукала і рвалася в віконце,
Плакала, згадавши про тепло і сонце.
Закружляла з вітром по земним просторам ,
Розгубила сили в небесах прозорих,
Залишивши в згадку лиш тугу та зливу,
Закотилась тихо у холодну зиму.
Иллюстрация из Интернета.