на украинском языке
Давно в селі я не бував,
Забув як літо пахне,
Пісень з сусідом не співав,
А серце пісні прагне.
Як Снивода моя тече,
Як поле колоситься.
Все потихеньку трохи мре,
Не може відродиться.
А без села нам не прожить,
Бо в ньому наша доля,
Як матінку, його любіть-
В нім сенс життя і воля !
І щоб Чернятинці цвіли
Травневим буйним цвітом,
Потрібно, що б ми там були,
А не блукати світом !