У рідних горах.
Далеко там, у рідних горах,
Стоїть старенька рідна хата,
А в тій хатинці нас чекають,
Мої рідненькі - мама й тато.
І світ довкола такий гарний,
Так любо й мило на нім жити,
Коли ще з нами мама й тато,
За них лиш Господа просити!
Добра вам тільки в рідній хаті,
Мої рідненькі, любі й милі,
Пробачте нам гріхи пихаті,
Що у житті ми наробили.
Ви нас зростили, годували
І виховали усіх гарно,
Пробачте наші злі забави,
Життя прожили ви не марно.
Немає вам коли старіти,
Зупинися сонце на закаті,
Щоб внуки, правнуки і діти
Сто літ збирались в рідній хаті.
Рідненькі, любі – мама й тато,
Живіть ще довго на Землі,
Щоб утішалися ми вами,
У нашій рідній стороні.
А як колись ,через сто років,
Раптом відійдете від нас,
То хай вас прийме - рай господній,
Що приготовлений з небес!