Висить бандура на стіні.
Прощальний погляд на струні.
Слаба рука уже не грає,
Кобзар останній помирає.
Устань,кобзарю,не вмирай,
Своїх пісень нам поспівай.
Про українську нашу долю,
Що здобула нарешті волю.
Але кобзар нас вже не чує,
У потойбічний світ мандрує.
Прийшла пора нас покидати,
Своїх пісень з собою взяти.
Заграй,кобзарю, нам заграй,
Туди іти не поспішай.
Не залишай нас сиротами.
Побудь,побудь ще трохи з нами.
Висить бандура мовчазна,
Висять і інші-не одна...
А може це на них заграють
Про бандуриста нагадають.
Прощай,кобзарю невгамовний,
Співаче щирий і невтомний,
Твої бандури ще заграють,
Твоїх пісень ще заспівають.
10.09.2002 року
Автор:Александр Селезнёв,Никополь