Поверну молодість.
Косарі клепають коси,
Нічка вкрила гори сині,
На стерню упали роси,
Сопілку чути в полонині.
Бук , ялина і смерека,
Чарівного звуку бранці,
Почули голос той здалека,
Закружляли в дикім танці.
В тих лісах і тій ялині,
Згубила молодість й до нині,
Її не можу відшукати,
Гінців я буду посилати.
Хай ще візьмуть собі підмогу,
Прочешуть гори й полонини,
Сидітиму на перелазі,
І виглядати щогодини.
Скупаюся у літніх росах,
Вдягну перстені і дукати,
І відрощу собі я коси,
Буду на молодість чекати.
Вдягну сорочку вишиванку,
І хоч літа вже на закаті,
Пісень співатиму до ранку,
Поверну молодість в кареті.
Шість вороних запрягли хлопці,
І десь, аж там в чужій сторонці,
Літа мої там наздогнали,
Та радості від них не мали.
Бо поки вешталися світом,
Чужої доленьки шукали,
Літа відцвіли буйним цвітом,
І листям жовтим до ніг впали.
автор: Н.П.Рубан.