Як гість непроханий, в прочинене вікно
ввірвався вітер у мою кімнату,
і я єством усім відчула знов,
як пахне липа в мене біля хати.
Перед очима вервечкою все:
і біль, і радість, спогади й чекання,
крилата доля ввись мене несе,
і я живу сьогодні, як в останнє.
Минулого хай гусне пелена,
леткі роки не хочу я вертати,
і знов стою і мрію край вікна,
і пахне липа в мене біля хати.
Людмила Денисова4
(переклад на російську мову)
http://www.stihi.ru/2013/08/30/3811
Как гость непрошенный, в открытое окно
Ворвался ветер в комнату мою,
Всем существом я ощутила вновь,
Как пахнет липою в родном краю.
Перед глазами вереницей пронеслись
И боль, и радость, и минуты ожиданья,
И крылья счастья меня уносят ввысь,
Сегодня я живу воспоминаньем.
Пусть всё пройдёт, покроет пеленой.
В лихие годы не хочу возврата.
И замирая, я смотрю в окно,
И пахнет липа над моею хатой.