і трохи пізніше ти дивитимешся на фото
молодші за тебе на декілька тисяч років
на ті де ти вірив і міг
і навіть коли все було начебто проти
жадав і хапав і тремтів
щось йшло не по плану збивалось і гинуло
тобі завдавали болю й ти теж завдавав
і споглядаючи те чим тепер ти став
і осягнувши те скільки часу сплинуло
приймеш на себе скорботу тихих заграв
а в кінці твоє красиве в минулому тіло
заскавучить мов загнаний дикий звір
втратить здатність літати втратить слух втратить зір
згадає як щойно блукало блудило
заб'ється мов щур в вузьку і слизьку траншею
і випустить із себе щось таке гидке та мале
що ніяк вже не можна назвати душею
ти встигнеш змінитись ще
тільки лишати все як було не треба