Уляна

Надежда Рубан
     Уляна.               

Уля , Уля , Уляна
Любов  твоя  чиста , як  порцеляна,
А  коли  мене  ти  лаєш
Наче  серце  на  шматочки  рубаєш.

Квіточка  моя  духмяна
Улічка , Уля , Уляна,
Киця  моя  ти  кохана
Люба , жадана , бажана.

Сонце  покотилось  за  обрій
І  між  нами  неба  кусочок,
Ти  моя  лакомка  Улька
Ти  мій  солодкий  шматочок.

Так  хочу  красу  твою  пити
Не  спати  багато  ночей,
Навіки  тебе  полюбити
Втопитися  в  твоїх  очах.

Я  так  тебе  сильно  кохаю
Ти  муза  моя  із  всіх  муз,
Що  яструбом  в  гору  злітаю
І  каменем  падаю  вниз.

Я  згоден  на  подвиги  всякі
Збудую  я  дачу  й  хороми,
Тільки , щоб  бути  з  тобою
Цілувати  твої  чорні  брови.

Ти  муза , ти  ліра , соната
Ніколи  цей  світ  не  зівяне,
Душа  моя  стала богата
З  тобою  кохана  Уляна.

Ти  моя  половиночка     світа
І  сонце , і  воздух , і  квіти,
Ти  моя – пташечка  мила
Ти  моє - тепле  літо.,

Я  знаю  нас  доля  зєднає
Не  вбється  любві  порцеляна,
Я  буду  з  тобою  до  скону
Любима  кохана  Уляна.!

автор: Н.П.Рубан.