Трава
Олег Скрипка
Что было раньше, вновь не случится,
Что жило вчера, похоронено нынче,
Что раньше мечталось, в мечтах и останется,
Судьбы качается трава, трава.
Многое втоптано, скрыто, утрачено.
Заступник Божий, что ж теперь делать нам?
Овцы поедены, волки рассыпались,
Ветер касается травы, травы, травы.
Настанет ночь,
На сутки – ночь,
Замолкнет сыч,
Не крикнет кочет.
Розовый лес,
Аукайся лес,
Да всё молчит лес,
Не шумит утром.
А доли, самой доли
Тиха, суха
Трава, трава.
Утренний ветер
Качает суху
Траву, траву.
Здесь раньше гулял розовый конь,
Уже не ржёт в росах утрами он.
Никто уже здесь не пойдёт по грибы,
Ягод уже не попробуют дети.
А доли, самой доли
Тиха, суха
Трава, трава.
Внезапный ветер
Качает суху
Траву, траву.
И не поехать в воскресенье в лес
На пикники – ведь нет того леса.
То хулиганы, гады,
Убили коня,
Сбили росу,
Пожар учинили.
Трава
Олег Скрипка (Воплі Відоплясова, Хвилі Амура, 2000)
Що було в минулім не стане в майбутнім
Що вчора стояло сьогодні поховане
Щось колись мріялось в мріях зостанеться
Долі хитається трава трава
Багато розтоптане вкрадене згублене
Боже заступнику щож таке робиться
Вівці поїдено вовки розбіглися
Вітер торкається трави трави трави
От піде ніч
На добу піде ніч
Та мовчить сич
Не співа півень
Рожевий ліс
Відповідь Ау ліс
Та мовчить ліс
Не шумить вранці
А долі саме долі
Тиха суха
Трава
Трава
Ранковий вітер
Хитає суху
Траву траву
Рожевий кінь тут колись гуляв кінь
По росі він вже не рже вранці
Ніхто не буде шукати гриби
По ягіди не підуть діти
Не можна їхать в неділю у ліс
На пікніки нема цьго лісу
Хухулігани гади
Вбили коня
Збили росу
Вчинили пожежі