Чаклунка.
Уже під стріхою в дворі
Гніздо своє вартують оси,
Вже ниву збрили косарі
Лягли вже трави у покоси.
Веселка умилась дощами
Тумани пустили опару,
Дітлахи накрившись плащами
Женуть на толоку отару.
Голголять з потомством ворони
Регочуть у лузі сороки,
В позицію став оборони
Лелека на даху одинокий.
Промчало вже літо наче з трампліна
Й на осінь уже повертає,
Намочившись в росі по-коліна
Чаклунка чар-зілля збирає.
І сплівши із квітів віночок
У ніч на Івана - купала,
Запросивши хлопців в таночок
Від мене коханого украла.
З папороті шлях устелила
Повела чорнобривого в хащі,
Зеленою ряскою вкрила
Пропав мій коханий нізащо...
26.08.13 р.
автор: Н.П.Рубан