Розлука.
Ми два береги однієї ріки,
Та вогонь вже кохання погас,
Не зійтися вже нам на віки,
Лиш пам'ять лишилась про нас.
Давно вже спалили усі ми мости,
Хоч вернути кохання ми будемо хотіти,
Та в душу кохання уже не вплести
І щастя в душі не зігріти.
Помрію , помрію і так засинаю,
А сни знову душу лоскочуть,
У снах тебе знову я палко кохаю
І цілую , цілую досхочу.
З тобою я їду , пливу і лечу,
З тобою буваю я скрізь,
Та просинаюся у забутті,
Подушечка мокра від сліз.
Сплету я вінок забуття
І кину його за водою,
Не покличу в своє більш життя,
Не будеш у парі зі мною…
автор; Н.П.Рубан.