Запiзно

    
О, Як би знадобилися тоді
У відповідь простягнуті долоні,
Коли ти серце слухать не хотів
І відчай пульсував в зімлілих скронях.

Коли на нашу зустріч не чекав,
А я прийшла і принесла надію.
Коли ти крила почуттєві склав
І розтоптав байдужо нашу мрію.

О, Як би знадобилися мені –
Твоє плече, порада і підтримка,
Коли я бігла боса по стерні
І плакала над обрієм хмаринка.

Гойдались хвилею нестримною роки,
Пройшли повз мене тіні, як примари.
Хотілось дотику бажаної руки…
Тоді цього хотілось. А не зараз...