Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2013/09/06/103
Ах, осень! Ты хозяйка? – круто!
Ты хлопотала ровно сутки
И золота не пожалела:
В полях, в лесах так ошалела,
Разлив повсюду акварели
Под музыку виолончели.
Небес пуховую перину
Подбила ты под солнца спину,
Вот потому-то, разленившись,
Оно, «сачок», забр'алось выше.
А дождик в землю, словно сваи,
Стальные колья забивает.
И ветер от души гуляет:
Ворон он серых распугает!
К тому ж, и облака раздвинет,
Чтоб солнце, наконец, явилось!
Умытое, но полусонно,
Целует листики в ладони,
Просушивает тропки рьяно:
Ведь по грибы пойду я рано!
Оригинал:
Вже осінь...Люба господиня!
В клопотах зранку цілу днину.
Ти золота не шкодувала:
Поля й дерева малювала-
Розлила світлі акварелі,
змішавши фарби на тарелі.
На небі пУхову перину
підбила по-під сонця спину,
тому воно ледачкувате
не хоче й носа показати.
А дощ у землю,як у сваї
стальнії цвяхи забиває!
Та вітер добре погуляв:
Всіх чорних гав порозганяв,
ще й розігнав пухкі хмарини,
то ж сонце піднялося нині:
Умите,але трохи сонне,
цілує листячко в долоні,
просушує стежки старанно,
бо по гриби піду я рано!
07.09. 2013