Рожевих люз й вуаль

Надежда Рубан
   Ілюзій  вуаль.

Тебе  усім  серцем  я  кличу,
Та  скрипка  кохання  не  грає,
Запалити  так  хочу , так  хочу,
Кохання  якого  не  має.

Так  хочу  його  врятувати,
Вернути – всім  серцем  зігріти,
Та  де  мені  його  шукати ?
В  яку  мені  сторону  бігти?

Так  хочеться  в  голос  кричати,
Та  смуток  ховати  я  мушу,
Лиш  серце  страдає  ночами,
Лиш  сльозами  зрошує  душу.

Чи  піти  мені  в  поле  широке ?
Упасти  там  в  трави  й  заснути ?
Як  мені  моє  одиноке ,
Нещасне  кохання  забути ?

Напюся  водиці  з  криниці,
Напюся  водиці  з  відерця,
Як  мені  любов  остудити?
Як  з  мого  вирвати  серця?

Помирають  мої  сподівання,
Що  так  сталось  мені  дуже  жаль,
Заховаю  своє  я  кохання,
За  рожевих  ілюзій  вуаль…


Автор: Н.П.Рубан.