Оловяна осінь.
Срібно –ясні зорі
Падають на плечі,
В кохання у полоні
Я в цей пізній вечір.
Кохання наче пісня
Я від кохання п’яна,
Осінь наша пізня –
Осінь олов’яна.
Любий мій коханий ,
Що ми наробили ?
Твої чорні очі -
Серце полонили.
Ласую кохання,
Як солодку грушу,
Полонив ти серце,
Заглянув у душу.
За собою манив
Чорноокий сокіл,
Розум задурманив
І украв мій спокій.
Ой - яка приємна,
Цілунків тих блокада,
Любов моя таємна
Із смаком шоколада.
Пливе по небі місяць
Тоненький , молоденький,
На тебе я чекаю
Мій любий , солоденький.
В нашого кохання
Закороткі ночі ,
Знов любити хочу
Смарагдові очі.
Душу нам зігріто,
А у скронях просинь,
Олов’яне літо –
Олов’яна осінь.
автор: Н.П.Рубан.