Згадай мене, коли на серці туга..
Коли залишишся колись без друга..
Коли в пустім вагоні свище протяг..
І в даль летить по розкладу твій потяг..
Згадай коли дощами хмари плачуть..
Коли для тебе я уже не значу..
І дім твій смутком всі колише двері…
Згадай мене…в самотнім тихім сквері..
Коли навколо просто мертва тиша..
А інша вже тобі в обличчя дише..
Цілуючи уста твої і очі..
Згадай мене саме цієї ночі..
Згадай мене, коли не зможеш жити..
Коли дощами всі сліди розмиті…
Своє тепло не розгуби, тримай…
В останню мить згадай мене…згадай…