Напою я тебе сон-травою

Надежда Рубан
   Напою  сон - травою.


Заведу  тебе  в  поле  широке,
Білим  цвітом  тебе  зачарую,
У  зелену  одягну  сорочку,
ЗАЦІЛУЮ  ТЕБЕ!  ЗАЦІЛУЮ!

Проведу  тебе  я  крізь  терни,
Через  річку – на  той аж  бік  плаю,
З  папороті  вистелю  ліжко,
Заколишу  тебе – загойдаю.

Будеш  зі  мною , як  в  казці,
Від  кохання  аж  будеш  хмеліти,
Умиватись  в  росі  буду  вранці,
Будеш  мене  хотіти,  й  хотіти.

Напою  я  тебе  приворотом,
Напою  я  тебе  чаєм  травки,
В  водопаді  тебе  я  скупаю,
В  хоровод  поведуть  тебе  мавки.

Зацілую  твої  чорні  очі,
Напою  я  тебе  сон – травою,
Місяцем  світитиму  щоночі,
Будеш  тільки  щасливий  зі  мною.

Задурманю  я  твій  світлий  розум,
Ходитимеш  від  хати  до  хати,
Будеш  знати  як  треба,  як  треба...
Гуцулку  чарівну  кохати.

Я  спутаю  всі  твої  карти,
Перекреслю  усі  твої  плани,
Будеш  в  думці  одну  мене  мати,
Усі  інші  підуть  у  тумани.

Поведу тебе  в  гори  найвищі,
Зацілую  там  до  світанку,
Заманю  в  озерце , що  нижче,
Перетворюся  я  на  русалку.

Прийде  діва  з  відерцем  в  обручах,
Набирати  собі  води  з  рання,
Два  віночки  побачить  пливучих,
Так  закінчиться  наше  кохання!..

автор: Н.П.Рубан.