Хапаю кожен день як нагороду
Ми поділили порівну життя
Собі вона залишила свободу
Мені цілком дісталось забуття.
Забудькуватість нині має моду
Коли був успіх – звідки всі брались
Глядиться все по іншому зі споду
Упав - вони як воші розповзлись.
До неї хай тулитимуться інші,
Двоять, хапають успіх за рукав,
А я ось тут сиджу, крапаю вірші
Світ не зловив мене, я й не тікав.