Не ти. Тепер — не ти, а хто завгодно
Отримає написані листи,
Відчує дотик теплий надприродньо,
Побачить сновидінь моїх світи.
Хтось інший — най хоч перший незнайомець —
Впіймає усмішку, призначену тобі,
Хтось увійде в життя, як кроманйонець
До здичавілих заростей степів,
Подумає, що в тій останній пісні
Був головним героєм саме він,
Що це про нього я писала в тісній
Кімнатці серед прохолодних стін.
Хоч як би я не мріяла, я певна,
Що так і буде — як ти не крути —
Всі натяки, слова — усе даремно.
Зі мною буде будь-хто, а не ти.