Якби я знала у дитинстві,
Якої долі я знайду,
Коли питала у бабусі:
"Невже оце я все пройду?
Не збожеволю, не здурію,
І в щасті жити ще зумію!
Чі не підіймуть крила мрій,
І не відчую я надій?"
І втішила мене рідненька:
"А ти не бійся! Все зумій!
Якщо ти ставні не зачінеш,
І в серці буде промінець,
Ніколи, мила, ти не згинеш,
А лихо зникне у кінець!
Не плач, хоть битимуть,
тримайся!
І на коліна не ставай!
Працюй руками і душею,
І головне - завжди кохай!!!
Життя сьогодні - дике поле,
Яке здолати зможеш ти!
Життя сьогодні - дике поле,
Не бійся! З вірою іди!!!"