Зневірена душа живе у безнадії
В ній порожньо і вітер пісню завива.
Вже не плекає вона зовсім думи-мріі
А сум-тривогу у пелюшках сповива.
Нема в ній спокою,нема розради
І світло згасло ,морок у кутках.
Від світу збудувала барикади
Й лишилася самісінька ,одним одна.
Так день за днем усе життя минає
Промінь надії ледь ледь вже маячить.
Душа у темряві голосить і стенає
А інколи від муки плаче і кричить.
Я вам бажаю ,милі мої любі,
Хай Бог дасть сили і наснаги у житті!
І темряви ніколи у душі не буде,
Щасливо най минають ваші дні!!!
На російську перевела Тетяна Турбіна
http://www.stihi.ru/2014/02/14/7232