Жовтячки розсипав жовтень,
Не угледів - зпересердя:
Зажовтілося навколо
Навіть жовтим стало серце?
Ні! лишилося червоним
Червоніє … Ти не сердся,
Малювальнику невдалий...
Як тепер нам з цим всім бути?
Жовте, жовте - жовтень жвавий…
Та вмирають м”яти-рути
Їм вже – час. А нам – ще жити
В жовтих присмерках... Пожовкли
Навіть спомини про літо…
Ну а сонце, що й так жовте
Блідне, стигне – безпривітне…