У нас сьогодні привід є для свята:
Вісімдесят - це дата особлива!
Вітаю, мамочко! Тож будь багата,
здорова, гарна, радісна, щаслива!
Гортаю сторінки твоєї долі,
Дитинство босе та голодомори,
репресії за колосок у полі,
війна, безбатьківщина й досі коле.
На довгій ниві будяки та жито,
шахтарська праця й перші почуття.
Вдалося вижити і народити
заради світла в мареві буття.
Чекала сина із Афганістану,
вела до шлюбу старшеньку дочку.
То щира пісня, то - душевна рана,
як сонце й злива на твоїм віку.
Про себе, мамо, й нічого казати...
У п'ять на липі - то ще квіточки!
Завжди уміла жару додавати
у материнські зболені виски.
Пробач, матусю, бо сьогодні свято.
Чарівна наша, добра, особлива,
я піднімаю чару - будь багата,
здорова, гарна, радісна, щаслива!
Ми любимо тебе, як квітку бджоли!
Палкий привіт від Іри та Миколи,
Аліси, Олександра і Сергія,
Тетяни, Олексія і Матвія,
Олени, Люди, Дані та Андрія,
Сергія, Юри, Люби, Настасії,
Світлани, Лари, Ігоря, Максима...
Онуки, діти, правнуки - то сила!
Всі дружньо проспівали "Гей-гей-гей!"
Приїдуть на столітній ювілей!!!