на в1дстан1 дотику

Иванна Яновская
А роки пролетіли. Ти думаєш,більшого варті ми?
Загубили себе серед світла столичних вітрин.
Сотні раз розкидались словами,мов фокусник картами
Маскували кохання під символи соц-павутин.

Запроси мене у гості на чай ну чи трохи
відвертості.
У моєму сьогодні так мало минулих дрібниць.
Я така ж,як раніше, хіба що поменшало впертості.
трохи стомлений погляд,а решту- усе,як колись.

І нехай з наших уст не зірвуться слова ,мов наркотики
І нехай оцей погляд вже втратив колишнє призначення
Поки двоє тримаються тільки на відстані  дотику.
Поки ніч за вікном :
    ще нічого
    нічого не втрачено.