Вдохновение -
http://www.stihi.ru/15/09/2013/4129
Як тінь без плоті – вечір за дощем,
Нудьгує вітер в забутті пустельнім,
Ледь відбиваючись у місячній пательні,
Принишк осінній смуток за плечем…
Ще зберігають ніжне тріпотіння
Й блаженство літа часові скрижалі,
Ні острахи, ні жаль – сувій печалі
Ще не обтяжують сердечного тремтіння…
А літо бабине чатує у дрімоті,
Щоб повернутися в розкішних ароматах,
І наостанок вибухнуть в кантатах
На неймовірній, незабутній ноті…