Тебе залишаю.
Загорнулося небо у сірі сувої,
Відповідь не знаходжу на запитання свої.
Собі твердо ще вчора рішила,
Більш тебе не любити внушила,
Та про тебе думи мої зрання,
Чому я так обманююсь в коханні?
Ти вкрав мою душу, кинув на обочині,
Тепер вона до мене повертатись не хоче,
Ти вкрав почуття мої, поклав у кишеню,
Поверни мені зараз, хоч горстку , хоч жменю.
Ти вкрав моє серце і кинув у полі,
Поверни мені все це прошу я у долі.
І знову собі я твердо рішаю...
Тебе залишаю, тебе залишаю…
Автор:Н.П.Рубан.