Украдене кохання.
Грайливо мерехтить в ліщині,
Промінчик сонця золотого,
Любов шукаю у мужчини,
Та знов шукаю не у того.
Порозплітали верби коси,
Лелеки вчаться вже літати,
Трава лягає у покоси,
А серце хоче лиш кохати.
Душа стривожена до болю,
Із сумом я чекаю ночі,
Почуттям даю я волю,
І лиш тебе кохати хочу..
Твій погляд , як стріла із лука,
Так солодко вбиває серце,
То є для мене рай і мука,
Любов до тебе наче сонце.
В твоїх обіймах так жадана,
З тобою хочу цілуватись,
Тебе краду так пізно-рано,
В коханні хочу накупатись.
Розради в серці я шукаю,
Як вийти мені знов на волю,
Та лиш тебе на думці маю,
Тебе кохаю я до болю.
Нащо мені любов ця нова,
За що мені така ось мука ?
Згорить кохання як солома,
На нас чекає лиш розлука.
Для тебе я нова пригода,
У тебе є своя кохана,
Моєму серцю не погода,
Для мене знову жива рана.
Сховалось сонце за ліщину,
В сутінки обрію золотого,
Знов покохала я мужчину,
Та покохала я не того…
2.06.12р.
Автор:Н.П.Рубан.