Дороги

Евгения Давыдянец
Вже випав сніг глибокий,
Мороз скував річки,
А на чотири боки-
Дороги,мов стрічки.

Одна веде до поля,
Де спить озимина,
А другая до школи
І далі -до млина.
 
А третяя-до шляху,
А той-у Білий Світ!
І мрії Синім Птахом
Летять за нею вслід

Четвертая доріженька
До милої веде.
Немов корови ріженьки,
З-за хмари,місяць де.

Хай висвітлить,освітить
Розгублені слова.
Як миленька привітить,
То й серце ожива!