***

На землю опустилась ніч чаклунка,
І густо темряви осипалась зола.
Ані зірок, ні місяця. На небі - пустка.
Укрила все навкруг густа імла.

Подібне і в житті буває врешті,
Коли добро маліє і рідні тепло.
Та поступати треба по законах честі
Й мітлою вимести зубате зло.

Таж після ночі вийде в небо сонце,
Освітить землю і зігріє все навкруг.
Нам вірити в рідню й добро потрібно конче,
Тоді небес ми піднімемо пруг!