Щось заповзає у голову,
Без світлих думок.
Щось криється в темряві
Ледь чутно злий крок.
Кордон двох світів
Між буденним життям
Злий подих вітрів
Закинутий сміттям.
Скрізь темно і смутно,
Коли самотність кличе
На серці так мутно
Аж душа шкребе й пече.
І як нема майбутнього
А ні мрій, ні життя
Не пізнаєш дня завтрашнього
Скрізь одне небуття.