Бездомним цуценятком скімлить дощ:
“Пусти до хати, я замерз до біса...”
В час пізнній витанцьовує гульвіса,
Та не заробить й мідяка для прощ.
Ласкавий Боже!.. скрапує сльоза
Із гілочок зеленої смереки.
Десь в небі грім відлунює далекий,
Вниз котиться, палахкотить гроза.
Ще запах хвої... сльози на щоках...
Слова образ нестерпно палять душу.
Скроплю сльозами я червону ружу...
Танцюють крапелини на дротах.
Нуртує гріх, мов в джерелі вода.
Цілуй мене, бо я ще молода!