Любіть Україну – свою Батьківщину,
Бо в світі вона в нас одна.
Плекайте ж і мову її солов’їну.
Вона – як в віночку Весна.
Завжди пам’ятайте, де б ви не бували,
Про рідний батьківський поріг.
І подумки присмак калини духмяний
Носіть, як душі оберіг.
Любіть рідну Неньку. Не обрану – дану,
Як любить дитина батьків.
І заповідь п’ята, якій дали шану,
Вам захист надасть в Кінці Днів.
Любіть рідний край. Не за уряд і владу –
Не в тім ваш незримий зв'язок.
За те, що був тут мамі й татові в радість
Ваш перший невпевнений крок.
Любіть рідний дім, як росу на світанні,
За першу науку життя,
За радість дитинства, за перше кохання,
За те, в що нема вороття…
Люби землю цю, де батьківська могила
Вкарбована в серці хрестом,
Де простір – від обрію до небосхилу
Дарований тОбі Христом.