Вдягають синички тепленькі спіднички,
на спинки - кофтинки,
на шийки - хустинки,
на лапки - шкарпетки з шерстинки-ворсинки.
Ведмідь здивувався:"Чого це усюди -
пушинки, ворсинки,
хустинки з шерстинки?
Чому це синички плетуть рукавички,
та шиють із пуху м'які черевички?
Чому одягнули спіднички-ворсинки,
а лапки сховали в шкарпетки з шерстинки?"
"Усе це не дивно, - сказали синички,
усівшись на гілку старої вербички,
- Дивися, вже сонце сховалося в хмарах,
комахи й жуки поховалися в шпарах,
й тобі вже кортить у барлозі поспати,
сховалися й люди до теплої хати,
із неба вже дощ накрапає дрібненько,
а потім і сніг все накриє тихенько.
Бо осінь-зима, то не жарти, не смішки!
Збирає і білка на зиму горішки,
а ми всі зберемо ворсинки-шерстинки,
пошиємо з пуху м'якенькі кофтинки,
сховаємо крильця в м'які рукавички!
Усе це не дивно!" - сказали синички.