Осіннім присмаком земля парує,
Крізь хмари трохи сонця і блакить.
Предзимно.
Голо.
Де-не-де вирує
Червоно-золотава заметіль.
Красуні у жовтеньких платтях
Нездолані вітрами шелестять
Поки що.
Скоро на багаття
і їх вбрання додолу полетять.
Вдихаю осінь. Майже зимний спокій.
ТерпкИй її серпанок, сірість днів.
Печаль світанків, Що забули сонце
Сумну зажуру цих коротких днів.
Я весну не пришвидшую думками.
Бо ж розумію: кожному своє.
Печалитись, іти цими шляхами.
Це зараз те що є. І це моє.
17.11.13