Фотони на долонi

Виктор Невирковец
Та, що колись мене кохала
Під гору стежкою ступала
І обернулась раз,
Усмішка все та ж її й хода
Мене збудили, та забуте
В серці защемило враз.

Хотів би я щоб всі фотони
Мені упали на долоні
І зупинився час,
Я б зміг дивитися на тебе
Цілу вічність, та згадать себе,
Згадать тебе і нас.



 22.11. 2013 р.