В тобі небес блакить, до сліз прекрасна,
І німб від Сонця, мов Святий Грааль*,
Барвистість осені, тендітність мальв
І сон, і дійсність, що сплелися рясно.
Фарбуєш тишу нотним рядом, пестиш,
Я мов на крилах, в серці – водограй!
Горить душа від галасу окрас,
Що правлять снігом створені замети.
В тобі приваба й космосу безкраїсть.
Ти мовби поряд та між нами світ.
Чому ж зникаєш у химерність літ?
А я шукаю блиск твоїх розмаїв.
17:19, 16.10.2013 рік.
*дорогоцінний камінь, дорога реліквія
Зображення: http://hel.com.ua/vselennaya/