Осiння казка..

Алицита Рибера
Сумні дерева, Сірий дах,
Калюжі, зорі, коли хмар нема.
Безмежжя зелені,
Брунатна пляма.
І відчування щось як відування.

Гранично сіро.
Десь ще білі клапті.
Рідке проміння, зблиски у воді.
Вітрить. Вирує.
Грають гучно краплі.
Шепоче листя вічності: люблю.

Туманні протяги
І сочний колір літа.
Смарагдово насичені тони.
Аж раптом спалах:
Жовтяним привітом
Вражає. Ти гляди не промайни.

Шматочок пристрасті
На стриманій любові.
Злиття в екстазі многих-многих літ.
То жар, то холод.
Перехрестя долі,
А мить єднання - і барвистий світ.
18.09.13